Висловлюємо глибоке співчуття польському народові і сумуємо разом з усією світовою спільнотою з приводу жорстокого вбивства мера Гданська, Великого Поляка і Друга України, Павела Адамовича.

У понеділок, 14 січня, мер Гданьска помер у лікарні від отриманих напередодні ножових поранень. На 53-річного Павла Адамовича напали просто на сцені під час благодійного концерту “Великий оркестр святкової допомоги”.

27-річний Стефан В. тричі вдарив ножем мера: у серце, черевну порожнину та у діафрагму. Нападник мав бейдж “преса”. Під час нападу злочинець встиг вигукнути в мікрофон, що він несправедливо відсидів у в’язниці через провину опозиційної партії “Громадянська платформа”, членом якої був Адамович.

 

Ким був Адамович для Гданська

У листопаді 2018 року в Гданську відбулися вибори мера. Адамовича переобрали на цю посаду вже вшосте – 64,8% виборців віддали йому свої голоси. Як зазначають польські ЗМІ, позитивне ставлення до себе він викликав завдяки повазі до місцевих жителів і великій увазі до соціальних програм. Адамович не боявся вступати в суперечки зі своїми опонентами, і більшу частину часу він проводив на вулицях Гданська, де переконував мешканців у важливості своїх програм та ідей.

“Треба підкреслити, що міський голова постійно зустрічався з жителями. Це найважливіше правило його керування. Прямий доступ до мера, можливість зустрітися з ним в офісі, на вулиці, на концерті, під час велосипедної прогулянки. Скрізь”, – каже заступник мера Гданська Олександра Дулькевич.

Ймовірно, таке відкрите та щире ставлення до городян не залишилось не поміченим. Це підтверджується великою чергою людей у лікарні, які висловили готовність стати донором крові для пораненого політика, якої він потребував у великій кількості.

 

Адамовича неодноразово протягом всіх років керування називали найкращим мером в країні. Він також був нагороджений Золотим хрестом “Pro Ecclesia et Pontifice” Папи Івана Павла ІІ та “Хрестом за заслуги” Президента Олександра Кваснєвського. У 2014 році він також став лауреатом “Хреста свободи і солідарності”, яким було вшановано його внесок у демократичну опозицію Польщі протягом комуністичного періоду.

https://tsn.ua/svit/zhorstoke-vbivstvo-mera-gdanska-kim-buv-pavel-adamovich-dlya-mista-yakim-keruvav-20-rokiv-pospil-1280295.html

Заступник міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич, який особисто знав пана Адамовича, написав у Facebook, що у “2014 році в знак солідарності із воюючою Україною та підтримки її євроінтеграційних прагнень він започаткував стипендійну програму для студентів Львова з метою проходження практики в провідних фірмах Гданська і Польщі в цілому”.

За його словами, за 4 роки близько 100 магістрів пройшли 1-2 місячне стажування за кошт мерії Гданська та зацікавлених фірм.

“Павел Адамович вважав, що після перемоги Україна особливо потребуватиме добре вишколених фахівців для роботи в спільній Європі”, – написав заступник міністра освіти.

Керівними гаслами політики Адамовича були свобода, рівність, солідарність і відкритість. Зокрема, він проводив дуже толерантну політику щодо мігрантів, яких в місті достатньо багато. У 2016 році в Гданську почала діяти Рада іммігрантів, яка давала меру поради щодо інтеграції нових жителів міста. До її складу увійшли уродженці Колумбії, Тунісу, Сирії, Німеччини, України та Росії. Також в Гданську працює Рада з питань рівності, яка стежить, щоб там не було випадків дискримінації.

У день смерті Адамовича в Гданську і ряді інших міст Польщі пройшли акції пам’яті, в яких взяли участь тисячі людей.

Єднаємось у смутку з усією європейською спільнотою.